5 чинників, які потрібно врахувати, якщо ви заводите кошеня

Поділитися У

Дізнайтеся, чи готові ви завести кошеня.

Вітаємо: ви вирішили завести кошеня! Звісно, потрібно визначитися з тим, де взяти маля: у заводчика, підібрати з вулиці чи взяти кошеня з притулку. Але найголовніше — треба зрозуміти, чи готовий ваш будинок і ви самі до появи кошеняти у вашому житті. Перш ніж принести його до свого дому, переконайтеся, що ви врахували всі пункти із цієї статті. Кошеня — це неабияка відповідальність на багато років.

1. Чи знаєте ви, яку породу бажаєте?

У світі так багато порід котів, що визначитися буде нелегко. Тож поставте собі кілька важливих запитань, відповіді на які допоможуть зробити вибір. Скільки годин на день ви зможете проводити з кошеням? Чи буде в майбутньому вихованець давати потомство? Кіт житиме один чи з іншими тваринами? Яка для вас прийнятна довжина шерсті кота? Як часто ви зможете доглядати за котом? Ви маєте чітко розуміти, які у вас вимоги до майбутнього кота. З питанням щодо вибору породи ви також можете звернутися до ветеринарного лікаря, щоб дізнатися про схильність порід до різноманітних захворювань.

2. Чи є кошеняті 3 місяці?

Фахівці вважають, що кошеня варто відлучати від матері не раніше ніж у 12–13-тижневому віці. До цього віку мама навчить його основних життєвих навичок, включно із самостійним харчуванням і використанням лотка.

3. Чи готовий ваш будинок до прийому кошеняти?

Перш ніж взяти кошеня з притулку, перевірте, щоб усе необхідне було заготовлено заздалегідь. Кошеняті точно знадобиться затишне, тепле місце для сну; для цієї мети підійде переноска з лежаком усередині або спеціальний котячий будиночок, також потрібні будуть дві миски (одна — для корму, друга — для води), лоток для туалету й наповнювач. Це мінімальний набір. Обов'язково купіть корм, що відповідає віку. Можна придбати кілька іграшок і ласощів.

Також потрібно мати на увазі, що кошенята неймовірно цікаві — вони ризикують залізти в небезпечне місце або, що гірше, застрягти там чи впасти звідти! Тому в таких місцях заздалегідь зробіть перепони, щоб будинок був безпечний для нового маленького мешканця. Заберіть подалі чистильні токсичні засоби, електричні проводи, отруйні рослини. І не забувайте, що, крім захисту вашого кошеняти від вашого будинку, вам також потрібно захистити і свій будинок від кошеняти! Подумайте про купівлю спеціального стовпчика для кігтів, він допоможе вберегти ваші дивани та шпалери від котячих подряпин.

4. Чи обрали ви ветеринарну клініку й лікаря?

Щойно ви заберете кошеня, ідіть до ветеринарного лікаря. Він огляне вашого нового вихованця, оцінить стан здоров'я та за потреби дасть рекомендації щодо профілактики паразитів: бліх і глистів. Контроль за паразитами — це те, що потрібно буде робити впродовж усього життя кота, тож порадьтеся з ветеринарним фахівцем, як краще обробляти та коли. На первинному прийомі лікар перевірить очі, ніс, вуха, зуби та зважить кошеня. Призначить дати вакцинацій. Цей захід обов'язковий, адже вакцина захищає котів від багатьох інфекційних хвороб. Якщо у ветеринарній клініці є потрібне обладнання, то кошеня зможуть чипувати. Якщо кошеня випадково втече, то чип може допомогти впізнати кошеня й повернути додому. Також ветеринарний лікар може проконсультувати щодо стерилізації або кастрації кошеняти, визначити приблизний вік, коли це можна буде зробити, якщо ви не плануєте потомство.

5. Чи готові ви морально до появи кошеняти?

Кошеня в будинку — це більше, ніж просто приємні обійми та гарні світлини. Виховання маленького кошеняти, по суті, нічим не відрізняється від догляду за дитиною. Вам також доведеться прокидатися вночі, якщо кошеня щось турбуватиме, і потрібно буде прибирати за ним, якщо воно сходить до туалету в неналежному місці. Не можна відкидати й того, що кошеня зіпсує якісь речі своїми кігтями, перш ніж навчиться користуватися кігтедряпкою. Коти цікаві, незалежні й полюбляють досліджувати територію, тому відразу встановіть межі дозволеного.

Поділитися У